У статті досліджуються особливості розвитку педагогічної творчості, та розкрито основні етичні проблеми педагогічної творчості у процесі професійної діяльності.
Швидкі темпи розвитку суспільства щодня ставлять перед сучасним педагогом все нові і нові вимоги, котрі потребують систематизації здобутих знань, які дають змогу розкрити взаємозв’язок людини з природою, особливості входження індивіда в соціум та розширення власного професійного світогляду.
Рівень творчості педагога визначає його рівень інтелектуального, морального розвитку, що дає змогу знайти свій життєвий шлях та направити свої творчі здібності у потрібне русло. Правильно віднайдений життєвий шлях приносить людині щастя у житті, підносить його над життєвими турботами.
Особистість, котра обирає життєвий шлях педагога на початку свого сходження по сходинкам кар’єрного зростання зустрічається з рядом різноманітних проблем. Однією із них є входження молодого викладача в педагогічний колектив. Проблема полягає у тому, що йому важко здобути авторитет у досвідчених педагогів, вважаючи, що через брак досвіду та практики не зможе працювати на рівні досвідчених викладачів. Часто проблемою стає те, що молодих викладачів з їхніми новими поглядами, ідеями, методами викладання не приймають. І саме через це багато молодих педагогів наскільки поринають у світ особистих переживання, що полишають педагогічну кар’єру і починають шукати свій новий життєвий шлях в якому вони зможуть втілити в життя нові ідеї, де їх підтримають і зрозуміють.
Аналізуючи ряд літературних джерел, дійшли висновку що у науці не існує точного твердження стосовно педагогічної творчості, одні дослідник вважають, що це формування педагогічного досвіду на основі раніше здобутого, інші ж вважають, що це внесення нових ідей у навчальний процес в результаті чого формується людина, котра здатна самостійно мислити, приймати рішення, втілювати свої ідеї у життя.
Проблема педагогічної етики у наш час є досить актуальною, оскільки саме етичні правила у професійній сфері дають підказки в якому напрямі педагогу працювати і реалізувати власні задуми. Сучасні вимоги передбачають переосмислення застарілих пріоритетів до особистості вчителя. Сьогоднішня діяльність педагогічного працівника зумовлена розкриттям творчих здібностей вихованців, учнів, слухачів, а також впровадженням авторських, новітніх методик викладання, що допоможуть розкрити «креативні» здібності багатьох учнів. Нестандартний тип викладання дає в наш час більше результатів, ніж традиційні методи навчання. Побутує поняття, що педагогічна діяльність є типовою, заформалізованою, але насправді вона є індивідуальною, творчою. Педагог не досягне бажаного результату, якщо не зможе зацікавити учнів, навчальний процес не дасть результатів у такому випадку.
Аналізуючи сучасну підготовку педагогів до творчої діяльності можна підкреслити вимоги суспільства, реформування освіти в Україні, підвищення рівня розвитку психолого-педагогічної науки – все це та багатого інших чинників вимагають творчої педагогічної діяльності від сучасних педагогічних кадрів. Але, на жаль, не вперши ми зустрічаємося із проблемою, коли студенти педагогічних ВУЗів не готові до практичної педагогічної діяльності. Проблема полягає у протиріччях педагогіки та психологічній готовності студентів до майбутньої діяльності. Більшість з них не готові до пошуку нових підходів викладання, чи новаторства, впровадження нових, цікавих ідей у навчальний процес, і досить часто психологічні проблеми становлення майбутніх педагогів є причиною їх пригніченості, та розгубленості, не впевненості у собі.
Аби розширити свій професійний кругозір, молодому педагогу необхідно якомога більше спілкуватися із досвідченими педагогами, переймати досвід, доповнюючи його знаходити щось нове, ще не досліджене, не впроваджене.
Незважаючи на хаос у суспільстві, діяльність педагога має бути зрівноважена, має приносити задоволення. Використовуючи інноваційні технології в навчанні, викладач не повинен забувати про власну індивідуальність, і підходити до роботи творчо. Завдання, що постає перед ним це розкрити яскравий світ речей, що оточує вихованців та учнів, зацікавити якомога більше коло слухачів. Та донести до них, що чим більше вони цікавляться, тим швидше розвиваються, тим більше шансів віднайти себе у цілому світі професій. Педагог має підійти до своєї роботи творчо, цікаво, залучаючи таким чином дітей до своєї діяльності. Творча діяльність педагога має бути побудована таким чином, щоб кожна дитина відчула себе особливою, відчула себе потрібною частинкою у цьому важливо навчальному процесі, тільки тоді вона проявить цікавість до даного предмету і з задоволенням буде розширювати свій світогляд, тому що викладач зміг її зацікавити, знайти підхід до колективу, до кожного учня.
Ми дуже часто орієнтуємося на європейські стандарти освіти, так саме звідти прийшло це віяння новаторства. Адже саме звідки прийшли вимоги до підготовки професійно-компетентного фахівця, із застосуванням індивідуальних методів викладання, котрі б могли б розвинути практичне мислення у вихованців. Одним із показників професійного рівня розвитку педагога є рівень педагогічної етики. Саме він дає можливість визначити наскільки особистість готова до професійної діяльності.
Важливо також підмітити, що викладач передаючи досвід наступним поколінням, в-першу чергу повинен сам досягнути відповідного рівня розвитку. Оволодіння відповідним рівнем розвитку професійної педагогічної етики є одним із них. Саме оволодіння даними нормами дасть можливість сформулювати такі поняття як педагогічний обов’язок, честь та гідність, благородність, відповідальність перед суспільством. Дані поняття не прописані у Конституції України чи в посадових обов’язках, але вони викарбувані у підсвідомості викладача, і якщо людина гідна своєї справи, вона ні за яких умов не приступить дані табу, оскільки для неї моральний, професійний, етичний обов’язок понад усе.
Якщо ж говорити про діяльність педагога вищої школи, то важливо відмітити, що етичні проблеми педагогічної діяльності у вищій школі дещо різняться. Педагог працює із студентами, це в деякій мірі вже сформовані особистої, які знають чим хочуть займатися у житті надалі. Роль викладача у навчальному процесі полягає у підготовці гідного фахівця, котрий зможе втілити на практиці здобуті знання, також стосунки між викладачем та студентом будуються більш демократичні, педагог виступає як керівник у навчальному процесі, або ж як консультант. Важливо відмітити, що етичні проблеми з якими може зіткнутися педагог у процесі педагогічної діяльності – це розходження думок, в такому випадку дискусія ведеться на гідному рівні, із повагою до думки студента, демократичні стосунки. Оскільки особистість студентів вже сформована, не зважаючи на товариські стосунки із викладачами, все ж на першому рівні стоїть повага. Із педагога вищої школи не знімається педагогічна творчість, він теж має шукати і втілювати у життя нові методи викладання, віднаходити цікаві не вивченні ділянки у тій чи іншій дисципліні, аби якомога більше надати інформації студентам, щоб вони в подальшому із зацікавленістю самостійно продовжували вивчати цікаві факти.
Викладач не може бути готовий до будь-яких негараздів у процесі творчої педагогічної діяльності, все приходить з досвідом. Головне не втрачати надію, постійно самостверджуватися, але ні в якому разі не за рахунок приниження інших. Педагоги-новатори були у всі часи — це і є запорука прогресу, не варто зупинятися на досягнутому. Педагог має постійно підвищувати рівень педагогічної майстерності, рівень педагогічної творчості, лише тоді, коли його праця пустить коріння, і дасть перші плоди, він має право називатися «Педагогом» з великої літери. Ми маємо пишатися тим, що ми виховуємо, навчаємо, передаємо досвід наступним поколінням. Тож зростайте професійно, гідно приймайте будь-які поразки, нехай вони лиш роблять вас сильнішими.
Список використаної літератури:
Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя. — К., 1991. — 11 с.;
Балл Г.О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник / ред І.П.Зязюна та ін. — К., 1994. — 384 с.;
Етичні проблеми в педагогічній діяльності викладача вищої школи /Середа Н.В. // Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків. [електронний ресурс: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/ pdf];
Линенко А.Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. — 1995. — № 1. — с. 125 — 132.;
Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт: Пособие для учителя. — К.: Рад. шк., 1988. — 187 с.
