Спілкування займає дуже важливе місце у людському житті. Це передача даних, інформації від однієї людини до іншої (інших) за допомогою різних засобів зв’язку типу. Спілкування може бути приватним, якщо надана інформація передається при умові, за яких учасники спілкування можуть покладатися на збереження переданої інформації від втручання та ознайомлення з нею інших, не потрібних осіб .

Розрізняють контактне та дистанційне спілкування.

Поняття контактного спілкування полягає у знаходженні співрозмовників поруч. При контактному спілкуванні важливими компонентами являються жести, міміка, інтонація та ситуація в якій відбувається спілкування.

До видів дистанційного спілкування належить спілкування, коли опоненти розділені простором, а також часом. Тоді спілкування може бути реалізоване розмовою по телефону, за допомогою листів, тощо.

Також можна розрізнити спілкування безпосереднє (пряме), та опосередковане (непряме). Пряме спілкування — це звичайна розмова, бесіда, тощо.

До непрямого спілкування належать телефонна розмова, лист, і навіть передача інформації за допомогою радіо, телебачення, газет, книг. Розвиток прямого спілкування спричинило створення багатьох галузей виробництва й спеціальних закладів, таких як радіо-, телестудії,типографію, пошту, телефонні станції, та інше.

У формі існування мови розрізняють спілкування усне і письмове.

Також розрізняють спілкування діалогічне, монологічне та полілогічне.

Діалог, це взаємний обмін інформацією між двома людьми. Монологічне та діалогічне спілкування відрізняється між собою як з погляду побудови, що лежить в основі ситуації спілкування, так і з погляду закономірностей що утворюють текст.

Різниця в структурі мовленнєвої ситуації визначається розподілом ролей між учасниками мовленнєвої дії.

Основу діалогу складає діалогічна єдність, тобто вираження думок та їх осмислення, реакція на них, що проявляється у подальшому ставленні процесу мовленнєвого спілкування.

Діалогічне спілкування це важливий обмін інформацією, під час якого процеси говоріння і слухання нерозривно зв’язані між собою види мовленнєвої діяльності.

Основні ознаки діалогу складаються з намірів, цілеспрямованості та правил проведення діалогової розмови. Особистості в діалозі створюють спільний простір, що має особистий психологічний та єдиний емоційний стан, часову тривалість, взаємно сприйняті умови саморозвитку. Діалог являється рівноправним спілкуванням, що має на меті взаємопізнання, самопізнання, ознайомлення, ближчому вивченню опонентів і саморозвиток учасників.

Поняття діалог та спілкування є більш ніж тотожними, тому що процес спілкування є невід’ємною складовою мовної взаємодії між двома ( діалог) та багатьма ( полілог) людьми.

Діалогічне спілкування, на мій погляд є найважливішою взаємодією у житті людини. Без спілкування з іншими людьми людина не мала б можливості розвиватися як повноцінна особистість. Навіть люди в яких є певні фізичні обмеження не можуть обходитися без спілкування. Думаю що саме тому ще багато років тому була штучно вироблена або природно виникла жестова мова. Це ще раз доводить важливість спілкування та ведення діалогів в людському житті.

Якщо запитати чи вміє людина спілкуватися,в більшості випадків ми чуємо позитивну відповідь. Але насправді спілкуванню та веденню діалогів людина вчиться протягом усього життя. Потрібно розуміти, що діалоги можуть розрізнятись за особистісною значимістю опонента. Так як діалог може мути як діловий, так і навчальний чи побутовий.

Проте слід пам’ятати, що який би він не був все одно повинен бути максимально толерантним. Щоб спілкування було максимально правильним потрібно притримуватись деяких правил, а саме : по-перше говорити не перебиваючи свого опонента та уважно слухаючи інформацію якою людина вирішила поділитися.

Слухати співрозмовника важливо, та не менш важливо чути його. Ці поняття не однакові, так як потрібно розуміти що саме говорить співрозмовник і чому. Завдяки цьому розумінню можна бути активним співучасником діалогу.

Звичайно, для вірної відповіді учаснику (-кам) потрібно обдумувати та осмислювати ту інформацію що надав співрозмовник, адже так можна уникнути непорозумінь, якщо погляди на якесь питання не сходяться.

Можна зробити висновки,що ці правила стосуються діловому веденню діалогів, але повага та правильно підібрані слова ніколи не були і не будуть зайвими навіть у дружніх відносинах. Значення спілкування в житті людини завжди було неймовірно важливим.

Спілкування допомагає обміну інформацією, ділитися досвідом, знаннями, краще пізнавати та розуміти один одного.

А людське спілкування є відмінним та неповторним на відміну від інших біологічних створінь нашої планети. Під час спілкування людина набуває якостей та знань які може використовувати у своєму подальшому житті,а також розвиватися самостійно як особистість. Чим більш освічена людина з якою утворений діалог, тим більше можливо розвинути свої пізнавальні здібності та якості.

Відсутність спілкування у житті людини ніколи не впливало позитивно і могло навіть впливати на психічний розвиток. Існує багато психічних захворювань що розвиваються у людини саме через відсутність спілкування у її житті.

Отже без спілкування людина не змогла б стати цивілізованою, культурною та морально розвиненою особистістю.