Я йду від дійсності, свідомо, в сон. Немає сил думати і вчиняти дії. Сон — це солодкі ліки, коли все йде на задній план. Залишаються сни. У них я проживаю життя. Сенс? Його нема. Просто не хочеться нічого робити. Немає сил вставати з ліжка. У мене апатія до життя, апатія до всього …

Навколо ходять люди, розквітають дерева, всі веселі та щасливі. А для тебе все буденно, все сіро, наче холодною осінню. Читать далее →