Людина. Що ж таке людина? Так, це істота, звичайно люди відрізняються від тварин і т.д. Я б хотіла розпочати з милосердя. Милосердя — це те що нам насамперед не вистачає. Не вистачає тієї доброти і поваги до старших.
Звісно багатші люди вони створюють фонди, але ради піару, щоб їх знали. Чому ми зараз не можемо піти і допомогти тій чи іншій людині. Щоб нам стало добре, і щоб нас пам’ятали. Я, думаю якби ми все більше допомагали б іншим, зникло б те що ми зараз бачимо в метро, на вулицях, на вокзалах. Але є люди які підло до цього відносяться і просто давлять нам на душу. Але може, саме та людина і потребує вашої допомоги. Ще потрібно нам як людині, честь і совість, як би нас цього не було, людський рід би зник.
Коли я задумуюсь над сенсом життя, то мені завжди хочеться подякувати моїм батькам за все. Я можу сказати що я людина, і завдяки їхній підтримці і їхнім хвилюванням, я стала людиною. Але в значення «людина» потрібно закласти багато чого, а саме головне своє «я». У моєму розумінні, бути людиною-це значить виховувати в собі всі добрі якості. Мені пощастило на гарних людей які оточують мене, і мої вчителі, педагоги, знайомі, найкращі друзі-це люди, з яких я беру приклад.
Всі вони особливо вплинули на мене і на мій навколишній світ. Але замало бути людиною щоб тебе всі поважали і тебе надихали. Ти повинна бути людиною з великою букви «Я» . Але це потрібно заслужити. Тому що людині притаманно мислити, думати, відчувати. Наприклад: алкоголізм чи куріння не призведе до вашого власного «Я» .
Я думаю, що справжня людина — це відкрита душею і серцем. Вона сама формує в собі здібності, що робити корисливе чи навпаки, вона сама собі створює ідеали та формує свою особистість. Хороша людина створює все в житті, і докладає і визначає що вона хоче, з нею приємно спілкуватись, і надалі мати зв’язки, це та людина яка в транспорті поступиться місцем старшим, завжди буде допомагати своїм знайомим і не залишає в біді.
І ще одним відчуттям, яку я не хочу бачити в людях , це є зрада. Цей фактор і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «людина«.
Що саме є зрада? ЇЇ порівнювати можна як смерть, близької тобі людини, тільки душею. Зрада-це свідома брехня на якій можна розрахувати. Що ж штовхає людину на раду? Одна моя знайома сказала не та, людина зраджує, а, та яка поряд з тобою.
Я завжди намагаюсь стежити за свої вчинки і думки щоб мені не було соромно за них. Мене надихає вислів А.П.Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»
Я хочу навести приклад з особистого життя, коли мене зраджували друзі, знайомі, і навіть кохана людина. Мене зрадила подруга яка мене поставила у глухий кут. Де я не знала як вийти з цієї ситуації. Ми дружили майже з першого класу, завжди ділилися всім, я завжди підтримувала її. Але на моє день народження вона сказала що не хоче зі мною більше спілкуватись, і на жаль причина я не знала. Але потім дізналась, що вона найшла іншу подругу, яка була найрозумніша в нашому класі. Пройшли роки і ми знову дружимо, але на жаль не так як раніше. Тому що довіра до цієї особи, її вже немає. Але ми спілкуємося і все добре!
Для мене зрада це певний шок, це саме підле що є на світі. Таке відчуття наче тебе як ганчірку витерли об тебе ноги, і викинули. Але є такі ситуації що можна виправдати людину, на те ми і люди щоб помилятися.
Я замислилася навіщо люди зраджують нам, тому що одній людині буде байдуже чи тобі боляче чи ні, а іншій бракує сміливості сказати правду. Як казала моя мати зрада-це зрада самого себе.
Коли мене зрадила найкоханіша людина. Яку я кохала ніби то все життя, але я помилилася. Не була я так в нього одна. Так було боляче, це начебто тобі відірвали руку без якої ти далі жити вже не зможеш. Я не могла півтора місяці вийти на вулицю, тому що все нагадувало про нього, і я не знала як жити далі чи потрібно зовсім жити?
Але я змогла, я змогла встати, я зараз дуже полюбляю читати книги, ходити гуляти зі своїми друзями, чи зовсім одна по парках міста Києва. Все згодом стало на свої місця. Я не сумую що зараз я одна, життя продовжується і може навіть скоро я найду, ту людину яка буде поруч зі мною назавжди.
Як мені здається, що це правда, що на чужому нещасті щастя не збудувати. Завжди важко судити про такі речі як зрада. Можливо, у людей є причини за зраду, проте біль зрадженої людини буде жити в її серці .Та ніхто й не каже, що життя – проста річ.
Кожна людина в праві пробачати її чи ні. Ще можна сказати людині спасибі що зрадила пішла заради життя чи смерті, ви повинні уникати з цією людиною контактів, не спілкуватися. Мститися не потрібно, якщо ви не хочете себе відчувати жертвою, то не потрібно цього робити. Відчуйте себе переможеним, це ж не ви зрадили, а Вас. Забудьте все, і розпочніть з чогось нового, пишайтесь цим, і зрозумійте такі якості не часто в нас зустрінеш. Знайомтесь з новими людьми, спілкуйтесь, відвідайте всі музеї які б ви хотіли, а ще подорожуйте!
Я хочу сказати свій висновок який я собі зробила в житті, тепер я буду довіряти людям які поруч зі мною, я їх ціную за все що вони роблять ради мене, хоч вони і далеко зовсім. Я ціную кожний ранок, кожний день який я зараз живу. Тому що я родилась на цій землі і моє завдання робити себе щасливою.
В моєму житті є один девіз » завтра новий день». Тому, все буде добре! І потрібно йти тільки вперед!
