Сьогодні в Україні в багатьох колах суспільства актуального обговорення має питання політичного характеру відносно зовнішньоекономічної політики України.

Як відомо, для України постало питання про обрання вектора міжнародної інтеграції. З однієї сторони, Україна мала пропозицію приєднатися до Митного союзу на чолі з Росією, з іншої — отримати місце асоційованого члена Європейського Союзу.

Наша держава опинилась, як говорять між двох вогнів. Окрім проголошуваних економічних пріоритетів для участі в даних товариствах, всі розуміють, що це також і політична боротьба між двома великими світовими політичними блоками. Тому дане питання набуває стратегічного підґрунтя і розглядається у всіх можливих аспектах.

Я не маю наміру зараз обґрунтовувати ту чи іншу позицію в даному питанні, чи обговорювати потенційні наслідки для України.

Більшість експертів прогнозувало нашій країні інтеграцію до Митного союзу, враховуючи передвиборні гасла нині провладних сил. Швидше за все і наші північні сусіди прогнозували подібний сценарій. Відверто кажучи, я також прогнозувала аналогічний сценарій подій. Як відомо, Україна здивувала практично всіх, обравши курс на євроінтеграцію.

Найбільше всіх, швидше за все, цьому здивувалась Російська Федерація. Вони мабуть менше всього цього очікували.

Особисто мене, негативно вразила з морально-етичної точки зору реакція російської еліти, в тому числі і передових політичних осіб.

Спочатку в одній з соціальних Інтернет мереж я побачила відео з Ютуба. Мене неприємно вразив діалог російського Прем’єр-міністра Мєдвєдєва. Він в ефірі одного з російських телеканалів на запитання щодо його ставлення в питанні відносно України, заявив «вони ще до нас повернуться з простягнутою рукою». Такий вчинок високо посадовця, мене зачепив. Він, як мінімум, показав себе не етично та образливо. І це один з найвищих чиновників Росії!

Ще одним випадком прояву зневаги до України я побачила по телебаченню. Одного разу перемикаючи телеканали, моя увага зупинилась на російському телеканалі «Россия 2», де в аналітичному ток-шоу обговорювалась питання євроінтеграції України, наслідки для Росії при втраті економічного партнера та небезпека від потенційного прямого сусідства з країною ЄС. Як відомо, напруженість стосунків Росії з цією організацією ні для кого не являється таємницею.

Мене глибоко образили виступи учасників даної програми. Всі вони висловлювались про нашу державу з прямим і відкритим почуттям зневаги. В адресу українців звучали фрази на кшталт «хохли», «бендеровці» тощо. І це провідні професори, аналітики, викладачі!!!

В ток-шоу неодноразово звучали думки, що ми з 1991 року те й робимо, що лише щось просимо, що думка політиків відображає настрої всіх росіян! Звісно були й такі люди, що наводили факти партнерства двох країн та їх взаємовигідна співпраця, що має стратегічне значення для Росії.

В усій цій ситуації мене найбільше вражає зухвалість і зневага з боку еліти Російської Федерації, тим більш з вуст політиків. Це, як мінімум, навіть не дипломатично! Про морально-етичну сторону цієї ситуації навіть говорити неприємно, не те щоб аналізувати.

Охарактеризувати якісь моральні аспекти поведінки  російської еліти, особисто мені, як патріоту, дуже боляче. Чиновники не мають права дозволяти собі подібні висловлювання, навіть не з точку зору дипломатії, а хоча б з загально прийнятих етичних норм! Своїми «виступами» вони ображають цілу державу з населенням у 46 мільйонів!

Звісно не всі бачили те відео в Ютубі, не у всіх є можливість відслідковувати російські аналітичні телепередачі, особисто і я на їх натрапила випадково, але вражає те, що українські програми, видання, телеканали не доносять цю інформацію до українського населення.

Але, якщо це видно з декількох трансляцій, то про що можна сказати, коли була б змога переглянути всі відгуки Російської Федерації про нашу країну?

На мою думку, не одну тисячу людей образить подібні вчинки і висловлювання російських політиків і змінить думку до наших сусідів.

На хвилинку відкинувши політичну напруженість цієї ситуації, пропоную поглянути на це все трішки в глобальному масштабі через етичну призму.

Не хочу образити російський народ, звертаю увагу лише на факти. Як бачимо, чиновники дозволяють собі привселюдно порушувати морально-етичні норми. На російських стадіонах час від часу періодично проявляються випадки расизму, навіть на іграх при міжнародних матчах, на стадіонах в цьому році не одноразово з’являлась фашистська свастика. Про порушення демократії, свободи слова, прав людини  також знає вся Європа.

В країнах ЄС якщо, щось подібне і є, то точно в мізерних масштабах. А дипломатичні образи — це взагалі нонсенс. Менталітет в європейців зовсім інший.

По виступам російських чиновників вони прогнозують, що їх Митний союз буде об’єднанням не лише політичним і економічним, а й буде ґрунтуватися на спільних традиціях і нормах країн-учасників.

Значення політичної ситуації в країні дуже важливе для подальшого життя людей. Якщо в країні буде стабільна позитивна ситуація, то люди зможуть впевнено планувати своє майбутнє, давати підтримку зростаючому поколінню. Адже, саме це наступне покоління, яке зараз живе в не стабільності і є наше майбутнє, яке ми повинні виховати з почуттями гідності, моральності і духовності.

Країна з потужним, рішучим, впливовим, гідним і чесним керівником це запорука щасливого життя людей, що проживають в цій країні. Ми, люди, повинні прагнути до кращого життя. А краще життя це вміння поводитись ввічливо, мати честь і гідність, це здатність відстоювати всі свої моральні норми і правила. Якщо всі учасники з даної проблеми будуть гідними громадянинами, то і ситуація в світі теж зміниться на краще.

Але, якби кожен із високопосадовців задумувався про наслідки створеної ситуації то і їх думки, і вчинки, і привселюдні оголошення мали б зовсім інший характер.

Для того, щоб зрозуміти, пояснити і проаналізувати дану ситуацію, не потрібно бути фахівцем у політичній справі, відмінним журналістом, чи якоюсь впливовою особою. Потрібно просто поглянути на ситуацію, яка склалась, з точки зору людини, народу і зрозуміти, що ні про які аспекти етичної і моральної поведінки мова зовсім не іде.

Якщо дійсно політичне майбутнє за міжнародними союзами і об’єднаннями і їх роль матиме не лише політичний аспект, а й ґрунтуватиметься на спільних традиціях, в мене виникає питання. Ви хочете жити в такому суспільстві, побудованому на такій морально-етичній поведінці «сусідів»? Особисто я — ні!

Окрім всіх політичних, економічних, торгівельних аспектів, не меншого значення має моральний аспект. І я б не хотіла опускатися до таких етичних «стандартів», тому я засуджую таку поведінку, що поширюється в російських політичних кругах.

Кожен нехай зробить висновки для себе.