Життя — мізерний відрізок між небуттям і небуттям, між народженням і смертю. Найцінніший дар вищих сил, що видається лише раз, хоч представники різних релігій можуть і посперечатись з цим, але у будь-якому випадку ніхто не знає цілковитої правди, тому дотримуватимусь більш-менш загальноприйнятих, і своїх власних переконань.
Кожен, хто отримав цей дар є абсолютно унікальною, неповторною особистістю зі своїми думками, принципами, поняттями, “тарганами в голові”, зовнішністю, судженнями і ще сотні якостей, і характеристик, що відрізняють всіх від всіх. Постає питання: як ми всі такі різні і особливі можемо вживатись в одному середовищі, співпрацювати, спілкуватись, товаришувати, в цілому існувати пліч-о-пліч, і доживати до старості? Чому планета, яку населяє понад 7 млрд. людей не перетворилась на суцільний хаос ? А все завдяки тому, що в силу розвитку суспільства у всебічних напрямках: духовного, розумового, емоційного і фізичного — виникла мораль.
Мораль виникла не відразу від початку існування людей, вона розвивалась поступово. Спочатку вона розвинулась на основі свідомості людей передавалась частинками від покоління до покоління і збагачувалась їх досвідом допоки не дійшла до нашого часу. Розвивається вона і нині, і буде розвиватись допоки буде існувати соціальне середовище. Що ж спричинило виникнення моралі? Людина є істотою соціальною, апріорі вона не здатна існувати цілком сама по собі все життя.
Люди, що об`єднуються утворюють соціум, що є складним апаратом стосунків і співпраці його представників. Для регуляції життя людини в соціальному середовищі і виникла мораль. Уявлення про мораль, хоч і різняться між певними народами і націями, але в цілому є загальноприйнятими для всіх. Мораль завжди уявляли, як щось добре, світле, правильне, те, що допомагає у житті. Можна сказати, що мораль це система правил, що виникли у процесі розвитку суспільства, дотримання яких регулює людські відносини і встановлює певні рамки поведінки.
Завжди де є плюс, там повинен бути і мінус, протилежністю моралі є аморальність. Мораль — це виплеканий віками еталон поведінки на благо суспільства і себе, аморальність повне протиріччя, яке руйнує стосунки, становище людини, робить її небажаною у суспільстві, неприємною для комунікування, ведення справ. Є люди, які помилились у виборі тієї чи іншої дії, слова, жесту не навмисно вчинили аморально, такі люди здатні відчування переживання і докори сумління за таку дію і шукають способів виправити ту ситуацію, що склалась. Якщо навіть і трапилась помилка, головне її визнати і працювати над тим, щоб її змінити на краще, і більше не допускати.
Розвиток моралі опирається на цінності та традиції. Народи розвивались по-різному, щось вони шанували більше, щось менше, тому мораль, хоч і загальноприйнята, але має найрізноманітніші відтінки. Уявлення людей про мораль здебільшого базується на релігійних засадах, адже релігія це один з провідних носіїв культури моралі.
Такі заповіді релігії, як “ Не вбий”, “Не вкради” є одними з базових в житті, до того ж вони переросли з моральної площини у площину правосуддя, тому підкріплюються не тільки осудом людей, а й правомірним покаранням. Мораль не може допустити ніяких винятків ні для кого, вона не може бути створена для однієї людини чи однією людиною, це вікова співпраця багатьох поколінь. Уявлення про мораль — це уявлення про ідеал, який неможливо досягти, бо скільки людей, то стільки і думок існує про все навколо, тому людство займається постійним пошуком компромісів.
При розгляді моралі варто зазначити і її середовище виникнення, а саме наукове. Мораль є предметом дослідження в науці, що має назву етика. Етика це наука, що виокремилась з філософії і має “практичне” значення в житті людей. Вона безпосередньо присутня у всіх сферах життя і проявляє себе щодня. Навіть не вивчаючи цю науку, вона є частинкою нашого світосприйняття і існування, адже вона вивчає мораль, а ми з нею щодня стикаємось. Тривіальним прикладом моральності в повсякденному житті, хоча б студента, є запитання самому собі: чи вставати зранку на першу пару чи поспати довше, а потім викрутитись? Чи запропонувати місце в транспорті жінці не дуже літнього віку, Чи кинути гривню в стаканчик тому, хто просить і ще десятки запитань про те чи так зробити, чи інакше, щоб потім совість не мучила?
Теорія етики про мораль зображує мораль з різних ракурсів. Вона буває в поєднанні з культурою, мистецтвом, професією, побутом, де можна прослідкувати відповідні до предмета поєднання спрямованості моралі на ту чи іншу регуляцію поведінки і норм саме у тій конкретній сфері. Мораль пояснюється, як засіб оцінки ставлення людини до дійсності, тому є надзвичайно суб`єктивним явищем, яке не підлягає класифікації, адже одна особа може бачити в одному предметі щось зовсім інше, ніж інша.
Етика, як галузь знання бере на себе більш загальні завдання, що стосуються суспільного життя. Беручи до прикладу сьогодення, етика спрямовується на очищення свідомості від пережитого минулого, всіляких забобонів і різноманітних обмежень, що вже не є актуальними. Також завданням етики є виокремлення потрібних для нормального соціального співіснування моральних цінностей. Ще одним кроком буде знаходження шляхів втілення цих завдань.
Мораль, як основа етики виконує більш поглиблені функції. Наприклад, виховну, що зорієнтована на прищеплення моральних цінностей учням для усвідомлення ними структури соціального життя та пробудження в них бажання до самовиховання морального характеру. Також існує пізнавальна функція, що допомагає людині здійснювати самопізнання, для вирішення питань і завдань, що спрямовані на їх вирішення за допомогою моралі.
Ще однією з функції виступає комунікативна, що має напрям на гуманізацію комунікативного акту, завдяки чому всім його учасникам буде приємно спілкуватись між собою. Толерантність у даному випадку виступає важливим показником , адже без поваги до думок іншої особистості не можна жити згідно з законами моралі, бо хто не поважає, того також не поважатимуть, а це вже конфлікт, тому мораль виступає, як своєрідний пасок безпеки, що захищає нас від зайвих стресів і неприємностей.
Мораль, по суті, не вирішує за нас, що нам робити і як, вона лише підказує. А от слухати її підказку чи ні — вибір за нами.
1. Етика : Навчальний посібник / Мовчан В. С — К.: Знання, 2007.- 483 c.
2. Этика: Учебник/Гусейнов А.А. : [Електронний ресурс].