Кожен із нас хто навчається на педагога, і кожен із нас хто у майбутньому стане педагогом, стане людиною , яка буде «творити» , розвивати та навчати наше покоління.

Як на мене одне з головних думок кожного із нас, є те як нас сприймуть у майбутньому колективі, те як себе поставити у ньому і працювати , працювати не просто так, а так щоб праця приносила задоволення, а головне давала плідний результат, який оціниться іншими людьми.

Що за поняття «педагогічний коллектив», «взаємовідношення учня з викладачем» та «взаєморозуміння та взаємовідношення педагогічного колективу»

Кожен із нас буде переймати досвід у більш старшого покоління, щоб закріпити і правильно використати свої знання та уміння у роботі.

Що ж воно таке взаємовідносини з колективом?!

Що потрібно для того, щоб такий процес здійснювався?Як вважаєте ви?! Як на мене це спілкування, за допомогою якого відкривається широкий світ пізнання та розвитку.

У нашому випадку, поговоримо про ділове спілкування. Діловим спілкуванням можна назвати — такий процес, який э багатоплановий, і включає в себе розвиток контактів між різними людьми у службовій сфері. Учасники такого процесу орієнтовані на досягненні мети та конкретних задачах. Специфіка особливості даного процесу являє собою регламентованість, тобто підпорядкуванням встановлених обмежень, які можна визначити всіма національними та культурними традиціями , а також професійними етичними принципами.

Тобто, з цього я можу зробити висновок, що ділове спілкування яке є невід’ємною складовою майбутньої роботи базується на ділових стосунках, змістом якого є «діло –діло» , тобто разом зі своїми колегами можна , а головне потрібно встановлювати ділове спілкування.

Як на мене, не легко та не зразу такий зв’язок встановлюється, а ще потрібно не забувати про те, що для кращого налагодження контакту має використовуватися «одна мова» для кращого встановлення продуктивного співробітництва працівниками. В основі якого покладені знання та вміння та етичні норми і також ритуальні правила ділових взаємовідносин, пов’язаних з обміном інформаціє, використанням засобів взаємовпливу та взаєморозуміння.

До прикладу, візьмемо ситуацію коли молодий педагог приходить на роботу і ще не зовсім компетентний у всіх питаннях і він не буде починати вести ділове спілкування до чого це призведе? Що буде з його професійною діяльністю? Як він отримає здатність навчати без наочних прикладів. Він не зможе самореалізуватися і нічим добрим це не закінчиться. Тому, кожен повинен про це подумати та зробити висновок для себе, для свого майбутнього, адже, тих хто у майбутньому хоче стати висококваліфікованим педагогом повинен творити себе.

Одним про що хотілося сказати це те, що спілкуючись один з одним педагоги повинні коректно відноситися до місця розмови ,адже , діти не повинні чути обговорення викладачами проблем чи питань,які потребують вирішення. Візьмемо до прикладу ситуацію , коли два викладача на шкільній перерві, знаходяться у класі, де є діти починають обговорювати актуальну педагогічну проблему. Як до цього віднесуться діти? Про що вони подумають? І на початку уроку, почнуть виникати питання або якісь підозри щодо довіри викладачу. Тому такі ситуації не повинні виникати. Також викладач повинен пам’ятати про те, що його відношення до дитини не повинне залежати від того, як дитина навчається. До прикладу, викладач математики по закінченню уроку приходить до учительської і починає на публіку коментувати який «Петренко» поганий учень, що він нічого не робить на заняті, він лінивий та у нього одні двійки. Такого робити, категорично не можна.

Якщо ми будемо говорити про таку ситуацію із іншою сторони , тобто з тієї, що допустимо, що ми знаходимося на місці викладача,який знаходиться у викладацькій і виникає така ситуація. Як би ви відреагували не те, що ваш колега приходить у викладацьку і починає поводити себе таким чином, обговорюючи та ображаючи гідність та особистість учня?! Можливо у вас закладається відчуття «негативізму» , не приємності до такої дитини? Якщо це так, ви помиляєтесь і таким чином зароджуєте в собі те саме не добре, та не приналежне викладачеві «чорне зернятко» ,яке проросте у вас не добром. Адже, кожен із нас знає приказку « яке зерно посієш – таке й пожнеш». Тому «сіяти та зростати» ми маємо якомога краще, задуматися про те, що «пожинати» нам прийдеться за наші вчинки.

Педагогічний колектив являє собою насамперед суть школи; етичні норми, які в свою чергу складаються у кожному колективі та в педагогічному колективі, — значна школа моральних якостей для учнів. Школа являє собою вогнище освіченості та вихованості ,як дітей та і дорослих, моральний вплив більш старшого покоління на підростаюче, як осередок багатогранного духовного життя , це можна порівняти з втіленням ідеалів народу в поведінці , вчинках та діяльності тих осіб ,яких ми виховуємо, навчаємо. Тому ,я звертаюся до кожного з вас, хто читає не будьте байдужі до майбутнього наших дітей, до того , що буде у завтрашньому дні, якщо ти не почнеш робити для цього щось сьогодні!

Тому бажаю кожному розвиватися, реалізуватися ,як педагог, стати прикладом для майбутнього ,а головне не забувати проте, що ти на сам перед – ЛЮДИНА!!!