Туристичний бізнес має найдинамічніший розвиток з усіх галузей бізнесу в світі. В його успішному існуванні та розвитку велику роль грає спілкування.
Спілкування — одна з форм людської взаємодії, що полягає в постійному процесі, за допомогою якого, люди обмінюються ідеями, думками, почуттями, життєвими цілями, і в певні моменти змінюють види діяльності, ставлять задачі та змінюють поведінку оточуючих. Кожного дня на роботі, вдома, в магазині людині доводиться стикатися з стандартними ситуаціями, що повторюються. Наприклад, людині доводиться вітатися, знайомитися, спілкуватися з начальником чи підлеглими, розмовляти по телефону, прощатися.
Для цього існують спеціально вироблені штампи та зразків поведінки, ставлень людей один до одного — етикет. Від правильності побудови взаємодії між людьми, залежать результати перемовин, міра порозуміння між партнерами по спілкуванню, працівниками та начальниками, робочими та клієнтами, насолода від своєї праці, ставлення працівників однин до одного.
Туризм — системне економічне явище, яке має не тільки властивості нематеріальної послуги, але і неоднорідного і динамічного явища. Неоднорідність проявляється у великій кількості складових його видів діяльності, контролюючих організацій, способів передачі інформації, умовності стандартизованих процесів.
Ділові переговори є важливим способом формування і просування продукту. Ефективність залежить від ряду факторів, зумовленими не тільки компетенцією співробітника.
Метою ділового етикету є встановлення порядку в поведінці співробітників туристичного бізнесу, в їхньому ставленні до клієнтів, до співробітників, директорів.
Щоб збільшити ефективність роботи туристичного бізнесу, необхідно використовувати принципи ділового етикету. При дотриманні шаблонів та вимог ділового етикету не потрібно ставити перешкоди для невимушеного розкриття думок та бажань співрозмовника. Необхідно давати йому свободу вибору. В туристичному бізнесі дотримання цього принципу займає винятнове місце, адже тут необхідно бути терпимим до людей різних національностей, їх своєрідних рис характеру чи культурних, державних звичаїв.
Всі складові етикету в туристичних перемовинах повинні мати за основу мораль, спрямовану на добро. В результаті цього принципу, туристичні переговори керуються великою кількістю моральних фільтраів, що виключають аморальні вчинки в цьому виді діяльності. Робітник повинен усвідомлювати, що обман клієнтів — аморальний, невигідний вчинок, і це знижує ефективність перговорів.
Туристичні переговори передбачають безпосереднє спілкування з клієнтами, діловими партнерами. А для цього необхідно подолати особливий психологічний бар’єр. Щоб це зробити, можна виразити справжнє зацікавлення співрозмовником, вислухати про його проблеми, визначити його інтереси бути коректним протягом розмови. Спочатку необхідно зацікавити в темі співрозмовника, створити теплі, дружні умови для подальшого спілкування.
На етапі обміну інформацією необхідно виявити мотиви й цілі партнера, передати заплановану інформацію, оцінити та проаналізувати його погляди. Під час аргументування є можливість в деякій мірі чи повністю перемінити точку зору та ставлення партнера з спілкування. Щоб досягти своєї мети, необхідно вживати невигадливі, легкодоступні терміни, і враховувати особливості особистості, її темпераменту та, обовязково, характер.
При визначенні результату переговорів, необхідно оцінити ставлення партнера до обговорених матеріалів, труднощів та чи були виконані цілі перемовин. Також потрібно визначити та передбачити тему наступної зустрічі, щоб роздивитися не обговорені питання. Заключним етапом туристичних перемовин є прийняття рішення.
Багатоаспектність в діловому спілкуванні в сфері туризму говорить про те, що робітнику необхідно бути не тільки уважним та привітним до співрозмовника, а ще й дотримуватися специфічних вимог до спілкування в туристичній сфері.
Необхідно бути завжди пунктуальним та точним в будь-якому випадку. Запізнення не тільки заважають роботі, а й говорять про невідповідальність людини. Для працівника туристичних фірм потрібно правильно розподіляти свій час. Уважне ставлення, щирий інтерес до думок співрозмовника, повага до нього та бажання зрозуміти точку зору значно підвищує вірогідність досягти успіхів у своїй праці.
Мовлення повинне бути грамотним, правильним, виразним, зрозумілим та в міру емоційним. Також важлива дикція та вимова — чітка, без сленгу та грубих висловлювань. Мова людини, що працює в туристичній сфері повинна бути такою, щоб її було приємно слухати.
Робітнику краще намагатися стримувати себе в своїх судженнях та зауваженнях. Співробітникам потрібно зберігати секрети, конфіденціальну інформацію своєї фірми, цей принцип розповсюджується на всі справи туристичного підприємства: і в кадрових, і в технологічних.
Також не варто розповсюджувати інформацію про особисте життя — власне та оточуючих. Значне місце займає одяг, він повинен бути презентабельним. Це означає бути охайно одягнутим, досить строго і в той час, одяг повинен подобатися робітнику, і в ньому він повинен відчувати себе вільно та зручно. Доброзичливий погляд та відкрита посмішка також відіграють одну з головних ролей.
