Існує велика кількість різних класифікацій на тему “Функції моралі”, написаних соціологами, філософами, психологами та іншими дослідниками.
Проте, на сьогодні не існує єдиної прийнятої класифікації моральних функцій. Але, все ж таки, дещо відокремлює їх одна від одної: це наявність основних і другорядних функції. До основних відносяться: пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна, а до другорядних: оціночна, ціннісно-орієнтована, мотиваційна, комунікативна, оціночно-імперативна, гуманізуюча тощо.
Взагалі, функції моралі визначаються, як те, що являє собою неопосередкований вияв моральних властивостей.
Особливістю пізнавальної функції є те, що вона об’єднує в собі нормативне (правильне), ціннісне і інформаційне відтворення оточуючої дійсності. Відтворення заключається в тому, що іде особисте, безпосереднє спілкування між особистістю людини і соціумом. Завдяки цій функції, етичні права, норми, правила, принципи допомагають в певній ситуації, яка може виявитись конфліктною і допомагає створити і затвердити зразок моральної поведінки. Тобто, світ моральних відносин відтворюється не дзеркально, а, навпаки, за допомогою засобів співставлення цих відносин з певним ідеальним моральним прикладом чи зразком. Людина, користуючись даною функцією пізнає свої особливості, свої відмінності від інших людей, загалом, занурюється у світ під назвою “моя особистість”.
Світоглядна функція є однією з функцій, які займають місце у моральній спрямованості людини у соціумі і в процесі розвитку цього соціуму. Тобто, ця функція є основою для вироблення ідеалу суспільства і сконцентрована на проблемі вирішення суспільних проблем.
Виховна функція формує і закріплює систему моральних норм, звичаїв, зразків людської поведінки. За допомогою даної функції здійснюється передача з покоління в покоління цілісної системи виховання, яка заключається у моральному досвіді. Основним завданням морального виховання є усвідомлення людиною свого обов’язку перед суспільством, розуміння нею важливості свого існування. Перетворює у певну специфічну виховну систему моральні норми, звичаї, навички, правила і загальноприйняті зразки поведінки.
Особливістю регулятивної функції моралі є те, що вона є основною функцією моралі. Її суть в тому, що вона керує поведінкою людини у відповідності до моральних правил і норм. За своїм об’ємом і багатогранністю вона є ширшою, ніж право. За допомогою норм-заборон, норм-вимог, норм-орієнтирів, норм-рамок, норм-зразків і норм-обмежень регулятивна функція виконує свою роль. Існують специфічні особливості моральної регуляції людської поведінки: спрямованість на кожну людину окремо; повноцінне вираження в моралі вільності, самостійності людської особистості; висунення перед людиною, в основному, недосяжних вимог, бо, як відомо, до ідеалу важко дістатись; опір на загальноприйняту суспільну думку, і на внутрішні принципи людини: на її совість; зв’язок з духовними санкціями, насамперед, з осудженням чи схваленням людиною самої себе і з оцінкою, яку “виставить” за певний вчинок суспільство.
Оціночна функція тісно сплітається з пізнавальною. При втручанні цієї функції людина пізнає і опановує дійсність з боку добра та зла і їх впливів одне на одне. До оцінки предмету входять: моральні погляди, вчинки, відносини, мотиви, наміри людині і якості особистості.
Ціннісно-орієнтована функція має на меті засвоєння і дотримання людиною світу з його культурними цінностями, тобто, направляє і допомагає розібратися людині у світі цих культурних відносин та цінностей. Також, розробляє структуру впливовіших можливостей основних моральних функцій над другорядними, допомагає підібрати найбільш підходящі моральні оцінки і лінії поведінки.
Щодо мотиваційної функції, то вона дає змогу людині, використовуючи моральної мотивації, виправдовувати свою поведінку. Чисті і благородні мотиви людини є найважливішим елементом в її моральній поведінці.
Комунікативна функція – це форма міжособистісного спілкування, що забезпечує взаєморозуміння між тими, хто спілкується. Крім цього, передає інформацію, яка стосується життєвих цінностей і, також, моральних контактів людей. Також, створює певні ритуали у спілкуванні людей, сприяє гуманізації спілкування і, звичайно ж, спрямовуючи людину на добре і приємне спілкування, має на меті зробити це саме спілкування якомога приємнішим для обох сторін спілкування. Забезпечує спілкування людей на базі вироблення загальноприйнятих моральних цінностей і, завдяки цим компонентам, виникає службова взаємодія і взаємоспілкування, взаємодопомога і підтримка.
Оціночно-імперативна функція має на меті те, що мораль переосмислює, корегує і затверджує оточуючу дійсність в такому вигляді, в якому вона має бути, тобто, як ідеальний зразок цієї дійсності. Це переосмислення виражається в тому, що включає в себе процедуру морального сприйняття дійсності і відповідає вчинкам людей, їхнім найвищим цінностям.
Гуманізуюча функція займається тим, що намагається так спрямувати моральність людини, що вона стала ідеальною.
Необхідно відзначити, що всі описані функції впливають одна на одну, і є взаємопов’язаними в сучасній моральній дійсності.
