Соціальна диференціація суспільства моє внутрішню диференціацію,в якій її різні частини перебувають в тісному взаємозв’зку між собою. Тобто , різні класи та соціальні спільноти в реальному житті постійно перетинаються та взаємодіють. Тому те, до якого класу ти належиш , впливає на ставлення іншого класу до тебе. Іншими словами , упередженого ставлення.

Питанням вивчення соціальної диференціації суспільства придавали великої уваги вивчення філософи різних часів і народів. Наприклад,в античній філософії цим займався давньогрецький філософ Платон. Він виділяв такі стани в соціальній диференціації : люди,які керують державою, воїни , які захищають керівників від ворогів, і працівників , які підтримують державу матеріально.

Проблемам структури суспільства багато уваги приділяли і Гоббс,Руссо,Фур’є. Гегель (Німецький філософ) розгорнув всебічну і глибоку картину соціальних відносин, яка потім ще розвивалась в працях Маркса та Енгельса.

Соціальна структура диференціюється на різні види структур і являє собою розподіл суспільства за різними ознаками. Наприклад : соціально-класова, етнічна, соціально-демографічна ,поселенська і так далі. Все це невід ‘ємно впливає на розвиток особистості ще з дитинства,на її виховання,її далі сформовані моральні установи.

На сам перед ,що таке мораль? Мораль-це припис поглядів, оцінок,норм, які регулюють поведінку людей у суспільстві. Мораль потребує спілкування з іншими людьми за прийнятими правилами поведінки і буває різною. Так,є мораль сім’ї, класова мораль, мораль соціальної групи і так далі. Оцінка моралі виходить із соціального оточення ,а також в кожної групи свої усталені моральні норм та принципи , за якими потім люди упереджено ставляться один до одного. І не тільки люди, виникає конфлікт між класами , групами.

Суспільний поділ праці, зміна відносин власності, ставлення до влади, розвиток виробництва, все це ми значно впливає на еволюцію моралі, і цей вплив ми недооцінюємо.

Мораль у філософській і етичній літературі – це спосіб нормальної,адекватної діяльності людини в суспільстві, особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин.

Також є таке поняття,як моральна регуляція,- це процес приведення у відповідність до норм моралі поведінку особистості,груп та колективів, які знаходяться та взаємодіють у суспільстві. Вона здійснюється на основі уявлень, які створились в тому чи іншому колективі, про добро і зло, справедливе та не справедливе, правильне та не правильне, тобто це системи моральних цінностей,які формувалися й видозмінювалися (удосконалювалися) протягом життя.

Людська мораль залежить не тільки від того, як виховали в сім’ї та які моральні норми заклали в неї, мораль залежить ще від класу ,соціальної групи в яку ти потрапив.

Адже в наш час класовий поділ суспільства, в основному, на три прошарки населення, а саме: бідний, середній та багатий. Це дає «право» тому чи іншому прошарку населення відхилятися від моральних принципів ,від своїх моральних принципів і створювати нові, більш жорсткі, не моральні якості особистості. Я зараз говорю про те, як багаті , іноді ,зневажають або знущаються з бідних, в свою чергу другі відповідають їм тим же і нічого не роблять для свого підняття з «нижчих» слоїв населення.

Але разом з тим спостерігається інший поділ, не за політичними поглядами, не за соціальним статусом, а за моральними принципами. Цю класифікацію помітно одразу, нам достатньо просто вийти зі своєї квартири, проїхатися в громадському транспорті, вийти на вулицю і поспостерігати за «елітою» країни. Ця «еліта» знаходиться у всіх прошарках суспільства. В цій класифікації є дві групи, це люди та бидло. Класифікаційною ознакою для цього поділу є моральна та ціннісна база особистості.

Всі ці прошарки населення створюють напружені зв’язки один з одним в галузі моральних та етичних відносин. Встановлюються ринкові відносини між собою, які заходять у драматичне зіткнення з усталеними загальнолюдськими нормами моральності, уявлення про гідність та честь людини. Ми спостерігаємо, як кращі риси нашої моральної культури примітивному самозакоханому індивідуалізму.