Угода з дияволом-культурний мотив , досить широко поширений в історії Середньовіччя та Нового часу. Найбільш відомим прикладом є угода Фауста і Мефістофеля , але він також зустрічається і в багатьох інших історіях .

Згідно традиційної християнської віри в чаклунство , укладаючи угоду між людиною і Сатаною або будь-яким іншим демоном, людина пропонує свою душу в обмін на послуги Диявола. Ці послуги залежать від конкретної історії , але , як правило , включають молодість , знання , багатство і владу . Вважалося також , що деякі люди укладають цей тип договору як знак визнання Диявола як їх господаря , а не в обмін на щось. Договір може бути усним чи письмовим . Усний договір проводиться шляхом заклинання або виклику Сатани і не залишає після себе ніяких доказів. Письмовий договір зазвичай підписується кров’ю і є незаперечним доказом Угоди. Угода з Люцифером являє собою посвяту в маги і відречення від віри в Бога і хрещення.

Головний герой трагедії Гьоте «Фауст»— історична особистість,він жив в XVI столітті, мав славу мага і чорнокнижника. Мефістофель — цинік і скептик , що відмовляється бачити будь-який сенс у діяльності людини,тому прагнення Фауста до істини видається йому безглуздим і наївним, в болісних шуканнях і сумнівах доктора , в його роздвоєності він бачить його загибель. Посперечавшись з Господом Богом на душу Фауста, Мефістофель починає його спокушати. З його допомогою,вченому вдається збагнути сенс буття, проте Диявол постійно спотворює дії Фауста,він штовхає його на блуд,випробовує його на жадібність та марнославство. В кінці Господь Бог забирає душу Фауста до раю,тим самим не погоджуючись з нікчемністю людського роду,і ключ до його спасіння полягає в тому,що сенс життя полягає в самому житті.

У казці В. Гауфа «Холодне серце» головним героєм виступає вугольщик Петер Мунк, який бажає стати заможним,використовуючи для цієї цілі стару легенду про Скляну Людину,яка в цьому творі щось на кшталт демона. Викликавши його,отримавши гроші на купівлю й утримання скляного заводу,Мунк, все запустив,проводивши весь час за ігорним столом,тому,коли в нього не залишилось грошей,змушений був платити власним серцем. . . Замість свого,він отримав кам’яне,і тількі завдяки своїй хоробрості,і допомозі Скляної Людини у Петера виходить повернути своє серце. Аналізуючи цю казку, можу сказати,що нічого гарного не вийшло в Мунка через лінощі й бажання отримувати все легким шляхом. Іпостась Люцифера в цьому творі строга,але справедлива.

Головний герой твору Томаса Манна «Доктор Фаустус» Адриан Леверкюн є видатним композитором і новатором. В романі він сам є втіленням і Фауста і Мефістофеля. Свого Мефістофеля він носить в собі,і ніхто йому протистоїть. Гріховної стороною Леверкюн є гординя. У ньому зійшлися всі протиріччя сучасного світу — від гуманізму до варварства, від геніальності до формалізму. Леверкюн зустрічаєтся з дияволом і той каже йому,що заради творчої реалізації композитор повинен відмовитись від кохання. Тут ми бачимо провідну проблему твору:хвороба є основою геніальності,геніальності хворобливої,прояви якої штовхають не до культурного зростання,але до декадансу. Однак,коли Адріан став всесвітньо відомим,Диявол відібрав в нього розум,і композитор,не усвідомлюючи себе,протягом декількох років помер,відчуваючи провину за свій талант,що він вважає прокляттям і за усвідомлений вибір шляху. В цьому романі історики вбачають видиму паралель між життям Левекюрна і фашистською Німеччиною,часів Другої Світової війни. Мов би Гітлер також укладає угоду з Дияволом — і тому програє.

Містичний роман Марії Корнеллі «Скорбота сатани» помилково почав видаватись російською під авторством Брема Стокера,але він не має до нього ніякого відношення. Сюжет книги розповідає нам про геніального,але невизнаного письменника,що майже жебракує. І в найгірший,безвихідний момент його життя до нього навідується загадковий,красивий і безкінечно заможний князь,що дає йому гроші,стає його кращим другом,допомагає добитися руки найгарнішої дівчини з усієї Англії. Однак, Джеффрі втрачає свою людяність і стає звичайним снобом,що пілкується лише про своє марнославство та благополуччя. Через який-то час,він починає відчувати муки совісті,однак вже пізно щось міняти і його життя перетворюється на пекло. . .

Аналізуючи всі вищеназвані твори,можна помітити,що тільки казка закінчується гарно,в інших випадках,героям,що заклали угоду з Дияволом доводиться дуже довго все виправляти,якщо пощастить,то вони візьмуть з цього життєвий урок,але найчастіше їх біографія закінчується сумно. Мораль творів такої тематики в тому,що не треба просити,неважливо,навіть,в Бога чи в Диявола,того,чого ти самостійно зможеш досягнути. Особисто я не можу назвати себе віруючою людиною,та я тим паче не можу зрозуміти,навіщо продавати душу за яскраве,заможне,щасливе земне життя,якщо ти знаєш,що потойбічне життя,яке набагато довше,воно довше на цілу вічність,ти проведеш у пеклі,приречений на вічні муки. До того ж,як ми можемо бачити на героях творів,багатство і слава,що впали з неба, дуже псують характер людини.