Дане прислів’я є ідентичним відомому: з ким поведешся, від того й наберешся. Я з даним твердженням повністю згодна, адже люди інтегруються, повторюють один за одним, як мавпи, при чому роблять це як свідомо, так і підсвідомо.
«З вовком жити по вовчі вити» є давнім українським прислів’ям, яке використовували сотні років. Цікавим є той факт, що для висловлювання було обрано таку хижу тварину. Чому ж саме вовк? По-перше, ця тварина живе у зграях і досить добре виживає сім’ями, у той же час кожен тримається сам за себе, як і в людському соціумі, сім’ї часто формуються через страх людини до самотності та разом з кимось легше витримати всі незгоди та несподівані повороти життя.
Вовки у той самий час є дуже волелюбні і приручити їх неможливо, про це нам каже ще одне давнє прислів’я – скільки вовка не годуй, а він все одно у ліс дивиться. З більшістю людей те саме, всі прагнуть бути цілісними особистостями і не стерплять навмисний вплив та маніпулювання собою. Отже, тварину обрано не навмання. Також потрібно відмітити, що прислів’я старе і вовка обрано як тварину лиху, хижу, яка приносить тільки негаразди, винищуючи життєво необхідну для людини худобу. Це означає, що прислів’я було визначене для використання негативного змісту – від людини до людини передаються лихі риси характеру, поведінки.
Тепер розглянемо сенс даного прислів’я. Багато спілкуючись людина починає переймати поведінку, типові слова, жести, манери іншої. Інколи люди починають навіть схоже одягатися. На мою думку, чим зріліша людина, тим менше вона буде уподібнюватись до когось. Частіше уподібнення відбувається у підлітковому віці, коли особистість формується і на неї найлегше вплинути, тому батьки хвилюються за коло спілкування своєї дитини саме у даному віці.
Також можна говорити про те, що кожній людині недостатньо лише бажання змінитися, потрібно змінювати соціальне оточення, тільки тоді зміни почнуть відбуватися, якщо коло вашого спілкування не змінюється – ви не змінюєтеся. У житті слабкі завжди тягнуться до сильних, розумніших, тому що тільки так вони зможуть покращити себе. Найчастіше може здаватись, що притягуються для спілкування протилежності, але це хибна думка, не дивлячись на зовнішність, схильності, притягуються внтрутрішньо схожі індивіди.
Зазвичай люди одного соціального класу спілкуються із тим самим класом і нині поділ суспільства сприймається як норма та соціальний пережиток. Однак, соціальний вплив сім’ї на людину ми спостерігаємо кожного дня, у династії лікарів народжується новий лікар, у батьків, які отримали вищу освіту дитина теж отримує вищу освіту і добре, якщо є гарний приклад батьків, адже у сім’ї наркоманів дитина теж буде хвора від залежності.
У давні часи, хоча така тенденція зберігається і у наш час, суспільство негативно відноситься до нерівних шлюбів між різними класовими групами. Звичайно це відбувалось не просто так і люди бачили та відчували, що можна впливати на людину своєю присутністю, не намагаючись навмисно щось змінювати. Еліта, вищий клас донині часто проти спілкування із простолюдинами, тому у своє коло спілкування ретельно підбирають не просто людей, а сформованих, розвинених, інтелектуальних особистостей. У деяких країнах раніше стояли заборони навіть на вихід або перехід із певного класу, суспільство повинно було триматися стабільно, кількість люду у класі було легко контролювати, тому країні це було дуже зручно та вигідно.
І в даному прикладі можна побачити набагато більше негативу, ніж користі, але вигода і друга сторона медалі існує завжди. З погляду низьких класів розподіл суспільства, без права на підняття на новий рівень , звичайно виглядає як утиск прав людини та можна подивитись на ситуацію більш глобально. Монархія керувала майже всіма країнами світу впродовж століть і за цей час країни йшли вперед, розвивались і керувались дійсно розумними людьми. Керування державою інколи доручалося не тим людям і держава потрапляла в занепад і кризу та за цим приходив наступний монарх, який підіймав все на новий рівень, завдяки своєму розуму та успіхами у багатьох сферах від культури до науки. В основному монархи були інтелектуальні особистості за мірками минулих часів і це давало свої плоди.
Майбутнього керівника країни змалечку навчали багатьом мовам, мистецтву, стратегії війни, наукам та майстерності керування державою, це була людина-мозок, доля якої була визначена від народження. Стаючи до влади вони були впевнені у своїх діях, розуміли, що за виборців їм боротись не доведеться та вони можуть спокійно займатись прогресом держави і довгостроковим плануванням. Нині більшість лідерів не навчалися керуванню країни, не отримували належної освіти, як наукової, так і культурної, естетичної. Вони більше турбуються за своє місце на посаді, ніж за свої обов’язки та прагнення.
Існує відомий вислів: лев, керуючий вівцями безумовно виграє війну у левів очолюваних вівцею. Тому має присутність проблема застою у розвитку або деградації суспільства в цілому, Планета розвивається лише за рахунок наукового прогресу та новітніх технологій. Ми бачимо приклад впливу одного чоловіка на цілу країну.
Розглядаючи вплив людини на людину на рівні держави, можна вийти на глобальніший рівень – релігії. Прихильники різних релігій досить несхожі один на одного і всі дороги знову ж таки зводяться до впливу однієї особистості на іншу. Релігія передається безумовно від батьків до дитини, в певному сенсі нав’язується, але зв’язок впливу віруючого на індивід. Думаю приблизно дев’яносто п’ять відсотків громадян всіх країн світу до кінця свого життя так і не змінюють свого віросповідання, хоча ідейно вони можуть бути прихильниками не тієї віри, що обрали для них без їх особистого вибору та згоди.
Цей факт має присутність з причини впливу суспільства і батьків на особистість, яка формується, а вийти з-під нав’язування найближчого оточення вкрай важко і на такий вчинок зважуються одиниці. Взявши найвідоміші приклади релігій, які вигадали люди, одразу ж прослідковується відмінність між ними і схожість прихильників однієї релігії.
Здавна, усвідомлюючи вплив на людину релігії проводились хрестові походи, війни із винищення невіруючих або залучань до вірування загарбників, вони розуміли, що тоді люди можливо вже й не зміняться, але їх діти будуть зростати у новому віруванні, у новому суспільстві, у новій державі та з новими принципами, пріоритетами, правилами та устроєм. Відбувалося захоплення світу на масштабнішому рівні, аніж держава, релігія об’єднує жителів різних континентів і робить їх у чомусь схожими один на одного. Тему релігії можна розглядати нескінченно, але у даному контексті можна зробити висновок, що релігія є одним із наймогутніших засобів впливу на людину.
Існує також психологічний умисний вплив, завдяки якому можна змінити хід думок, психологічний стан у якому знаходиться людина, її установки, власну думку, потреби, інтереси, схильності, а також загалом поведінку людини. Завдяки засобам масової інформації, так званим мас медіа, кожен із нас є об’єктом впливу. Через політичну та економічну ситуацію ми можемо спостерігати за яскравим прикладом впливу новин на суспільство і тим як змінюється відношення людини до тієї чи іншої події, в залежності від того з якого боку новину висвітлюватимуть. Механізмів і способів психологічного впливу достатньо і багатомільярдні корпорації кожного дня інвестують у рекламу з особливим психологічним впливом.
Кожного дня на нас впливають десятки і сотні інших людей, наша сім’я, друзі, співробітники, журналісти, політики, маркетологи і так далі. Для того щоб продовжувати розвиток своєї особистості потрібно ретельно підбирати собі оточуючих, коло спілкування, не боятися змін у житті. Плисти за течією завжди легше, але потрібно інколи виходити із зони свого комфорту. Якщо хочете трансформацій – просто усвідомте, що зміни обов’язково внесуться у оточуюче вас коло.
