Проблема збереження здоров’я дитини завжди була і залишається актуальною і пріоритетною для нашого суспільства. Саме в дитинстві закладається фундамент особистості, формується фізичне і психологічне здоров’я, інтелектуальний і моральний потенціал.
На початковому етапі життя найбільш важливими і міцними є якості, якими наділена дитина. Ці якості важко піддаються зміні, а інколи залишаються незмінними. Дивлячись на те, який рівень успішності мають наші діти, який рівень здоров’я, який рівень культури, від цього буде залежати здоров’я нації, якість народу.
Багато вчених займаються проблемами збереження здоров’я і виділили низку факторів, що впливають на стан здоров’я людини: екологія, спадковість, спосіб життя, робота системи охорони здоров’я . Із цих факторів найважливішим є той фактор, який спосіб життя веде людина. Раніше вчені звертали увагу на те, в яких умовах проживає людина, її матеріальні потреби, а про морально-духовний світ ніхто і не говорив.
Важливе значення для здоров’я дітей має загартування здоров’я, що дає дитині впевненість в собі. Така дитина, набагато краще пристосована до навколишнього середовища, вона набагато впевненіше почуває себе в колективі, що дає змогу дитині краще засвоювати матеріал і краще розвиватися.
Дослідження показали, що вищою мірою людського здоров’я є моральне здоров’я, оскільки фізичний стан людини залежить від напряму морального розвитку.
К.Антарова підкреслює, що «будь-яка хвороба — це тільки та чи інша стадія духовного розладу, але ніколи не навпаки».
Морально здорова людина у своєму житті орієнтується на морально-етичні нормативи суспільства.
Проблема збереження здоров’я повинна розглядатися в першу чергу. Одним з основних завдань збереження здоров’я дитини є морально-етичний розвиток. Цей процес спрямований на засвоєння дітьми знань про морально-етичні норми, формування почуттів і ставлень до цих норм, формування моральних основ поведінки.
На думку Л.Віілми, людина-це магніт, який кожну мить притягує до себе світло або темряву, а її хвороба -« наслідок неправильного вчинку, за якого чаша терезів між хорошим і поганим схилилася на користь поганого». Дітей треба підтримувати не тільки фізично, а й морально; потрібно вчити їх уникати гніву, заздрості, ревнощів, роздратування і навпаки, розвивати в собі добрі почуття і гарний настрій.
Можна напевне стверджувати, що добре, доброзичливе ставлення до людей, терпимість, прагнення робити життя кращим — один з головних чинників здорового життя і довголіття. Моральний спосіб життя варто приймати як здоровий спосіб життя, як інструмент до основи здоров’я.
Література:
1. Антарова К.Е. Две жизни. В. 3 книгах. – Часть 2. – М.:
„Сиринь ”, 1996. – 526 с.
2. Віілма Л. Душевный свет.-Переиздание.-Екатеринбург: У-фактория, 2004.-240 с.
3.Лисицын Ю.П. Образ жизни и здоровье населения : Знания, 1982.-40 с.
