Свобода є найважливішою умовою існування людини в сьогоденні. Вона в усіх часах привертала на себе увагу філософів усіх часів.
Лише людина серед всіх істот на Землі здатна пізнати сутність свободи. Моральна свобода – це свобода в діях, що здійснюється за власним бажанням, допомагає розвитку особистості, здатність робити вибір в основу якого покладено розрізнення добра і зла.
Свобода в кожен період має свою сутність та значення. Я умовно поділила історію на три періоди: Період Античності, Середньовіччя та Новий час. Всі вони абсолютно відрізняються один від одного, але в той же час не втрачають зв’язків між собою.
В період Античності най яскравішими представниками є Сократ, Платон та Аристотель.
Сократ говорить про свободу – як про вищу моральну цінність яку може постигнути лише людина яка «відкрила себе в собі». Бог не має потреби ні в кому і ні в чому. Ось і мудрець – лише той, хто наближається до цього стану, тобто потребує мінімального.
Платон розглядав свободу сугубо як буття блага, адже благо на його думку це досконале поняття і робить досконалим наше життя.
Аристотель заперечував концепцію Платона – свобода як буття блага. Аристотель в свою чергу говорить про свободу як про довільність, але в той же момент розглядає свободу волі людини. Основними положеннями в його понятті свободи по відношенні людини є «вольове» та «добровільне».
Середньовіччя внесло свої зміни в поняття свободи, основними факторами було прийняття Християнства та Біблійські положення, що суттєво змінило думку людини про свободу і сконцентрувало увагу про піклування за ближнім. Але не зважаючи на рушійні положення Біблії все ж знайшлися послідовники Платонівської свободи – Філон Александрійський. На його думку вільним є лише Бог.
Поступово в Середньовіччі свобода починає розглядатися не лише як Божий дар, але й про людську свободу. Яскравим представником є Максимус. Він висвітлював два основних моменти: — свобода людини виявлення її сутності, і друге – що свобода потрібна людині на пізнання себе та відшукання свого місця у світі, та цілі перебування в ньому.
Августин розглядає свободу яка властива лише людині як духовній істоті.
Мартін Лютер розглядає свободу у зв’язку з іншими темами: закони, заслуги, відплата… Розглядає божественні дії на рівні з людськими.
В Новий час в центрі етичних міркувань про свободу розглядається не на біблійських текстах, а людським надбанням. Свобода являється одним з основоположень життя людини. Хоча, чим більше людство мало надбань з різноманітних сфер діяльності, міркувань, осмислення, відстоювання власної думки, відкриттів, тим більше розуміння моральної свободи. Кожна людина має свою думку про моральну свободу.
Візьму на себе смілість порівняти моральну свободу в Україні за останній рік. Хтось називає це політичною кризою України 2013-2014 років, хтось Євромайданом, Революцією гідності, Майдан і так далі… для мене це зміцнення та масштабне становлення моральної свободи в нашій державі.
Розглядаючи морально свободу громадян до 21 листопада 2013, а саме реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом розбудила український дух єдності та свободи, а саме моральної свободи – це була умовно перша хвиля піднесення та відчуття моральної свободи.
Другою хвилею, а саме причиною другої хвилі це був масовий розгін 30 листопада 2013 силовиками студентів та активістів в результаті якого, наступного ж дня 1 грудня відбулося єднання моральних свобод українців, відборювання кращого життя, та покарання насильства з боку влади відбулися масові протести.
Третя хвиля відбулася 23 лютого, а саме ухвалення 328 голосами у Верховній Раді Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України. Чому я віднесла цю подію до хвилі становлення моральної свободи в Україна на період з 2013-2014 рр? Тому що ми відчули свободу від влади, та можливість рушійної сили народу.
Четверта хвиля – найсильніша в своєму впливі на моральну свободу, це війна з 6 квітня дотепер. На мою думку це найсильніший показник свободи українського народу. Показник того, що моральна свобода українського народу як і з початку її існування та до тепер, є найвільнішим показником моральної та суспільної свободи не побоюся це сказати – в порівнянні з народами світу.
Російська імперія не маючи жодної гідності, але найжахливіший план становлення себе як сильної держави почала війну з Україною, державою в революційний період, в котрої занепала економіка, політика та віра людей в політичних діячів. Дуже прикро усвідомлювати втрати цієї боротьби за територію. Але все ж ми повинні завжди знати та не забувати, що ми живемо в найпрекраснішій країні, в котрій моральна свобода стоїть на першому місці.
Вивчивши історію становлення та тернистий шлях поняття свободи можна зробити такий висновок, що актуальність свободи завжди посідала перші місця у мислителів всіх часів і народів. Щоб прийняти те значення моральної свободи яке має своє місце у суспільстві пройшов дуже довгий, та дуже тяжкий шлях серед розумів всіх епох.